Було життя і враз немає,
Десь за хмарками відпливло.
Як швидко вік людський минає,
Мов дим розвіялось тепло,
Що ласкою в руках співало,
У добрім погляді жило…
Усіх довкола зігрівало,
Любов’ю у душі цвіло…

І враз нема, і вже не буде,
Хіба що в квітах оживе?
Як важко розлучатись, люди…
Десь в небесах душа пливе,
Десь, звідки вороття немає.
Вогнем у серденьку печаль…
Яка це втрата, хто не знає,
Скорбота, сум і біль, і жаль…