Триває Великий піст, час, коли варто застановити себе, пороздумувати, належно приготуватись до світлого Великодня. Готуватись до свята почали і учасники школи писанкарства "Намалюю писаночку" у Теребовлі, організованою тернопільським та районним осередками всеукраїнської молодіжної громадської огранізації "Молода Просвіта".
10 та 11 квітня у актовому залі Теребовлянської гімназії панувала неймовірно тепла атмосфера, пронизана запахом воску і мерехтінням свічок. Традиція писати писанки сягає своїм корінням в сиву давнину,коли людина була неподільною з природою. В ті часи все навколо було живим і вміло розмовляти. Щоб вижити серед могутніх стихій, потрібно було мати серце, чисте, як гірські води, а руку міцну, як гілля дуба, а ще знати дивовижну мову Всесвіту. Кожне заняття на школі писанкарства починалось із молитви. "Не помолившись перед тим, як взяти до рук писачок, людина не зможе вкласти у писанку душу, буде хвилюватись, руки будуть трястися", - запевняє вчитель школи, учениця 10 класу гімназії, Соломія Рогожинська. Хоч і писачки інколи не слухались дитячих рученят, проте належно підтримати і допомогти могли волонтери: Марія Шарак, Сергій Яцків, Анастасія Підкова. Всі вони учні, та виявили неабиякий інтерес до збереження і відтворення українських традицій, допомагаючи у клопіткій роботі організаторам.
Кращі писанки учасники погодились дати на виставку, що незабаром проходитиме у Тернополі, а учасники візьмуть участь в урочистому нагородженні. Було, що лише за два дні особливо завзяті приготували по дві, а то й і по три писанки. У цій справі головне терпіння і витримка - це, мабуть, зрозумів кожен.
|
