У чудову літню спеку сім¢ї учнів ІІІ (7) класу спільно з вихователем Безверхньою О. Г. та вчителем Сагайдак О. М. помандрували на відпочинок до Волинського краю.
Чотири незабутні дні ми відпочивали на озері Світязь. Є у Світязя якась дивовижна приваблива сила. Слід увійти до його кришталевої води, як душа наповнюється світлою радістю. Всі із задоволенням каталися на катамаранах, човнах, грали волейбол, стрибали на батутах, спускалися з водяних гірок, плавали, купалися та відпочивали на інших атракціонах. Ввечері організували сімейний шашлик, співали пісень, спостерігали за дикими качками та насолоджувалися заходом сонця на березі озера.
Тихо. Тепла й прозора вода. Сутеніє... На небі з'являється яскравий, криваво-червоний захід сонця. Потім ніч опускає своє покривало на озеро, що засинає.
Допізна сиділи біля багаття, аж раптом зрозуміли, що спати зовсім не хочеться. Коли ще от так зможемо побачити, як встає сонце?
І от воно з'являється. Величезна червона куля. Його світло розливається по окрузі, на небі стає все світліше…
На жаль, відпочинок закінчився. Пора... Місто кличе.
Але ми знаємо, що обов'язково повернемося сюди, на берег цього озера, тому що тільки тут можна вдосталь насолоджуватись його красою, чистотою та спокоєм. |