9 листопада в нашій країні
святкується День української писемності. Саме в цей день на Україні проводиться
Всеукраїнський конкурс знавців української мови ім. Петра Яцика.
Виникнення письма має надзвичайно
важливе значення в історії народу. Письмо – це знаряддя культури, яке поширює функціонування мови. Зараз
кожному із нас важко уявити своє життя без мови, літератури. Але були часи, коли Київська Русь не мала власного алфавіту і
була змушена користуватись іншими мовами. Говорячи про розвиток української
писемності, слід згадати, що розвиток української літератури відбувався за
рахунок надбань слов’янської писемності. Саме тому слід обов’язково згадати про
діяльність засновників слов’янської азбуки – братів Кирила та Мефодія .
Існує два різновиди старослов’янських
писемних знаків: кирилиця і глаголиця. Кирилиця – слов’янська азбука, за іменем
її творця, вживалася протягом сотень
років, є основою сучасної азбуки всіх слов’янських народів. Нею написані «
Повість минулих літ» , « Слово про похід
Ігорів», інші твори Київської Русі. Імена Кирила і Мефодія навічно записані в
історію слов’янських народів. Від давньоруського періоду кириличний алфавіт
успадкували всі східнослов’янські народи. Розрізняють три періоди кирилиці:
устав, півустав, скоропис. У середині XVIстоліття у східних слов’ян виникло
друкарство. Друкований алфавіт був створений з деякими змінами на основі
півуставного письма. Перша друкована книга під назвою «Апостол» надрукована в
Москві 1564 року, в Україні – у Львові – 1574 року Іваном Федоровим. У 1708
році старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I увів нову систему знаків –
гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від
складної системи знаків наголосу.
Не можна говорити про День
української писемності не згадавши відомі літературні пам’ятки: « Велесову
книгу», « Ізборник Святослава» , « Повість минулих літ», « Київські літописи»
та інше. А хіба можна уявити сучасну літературу без безцінних творів Григорія
Сковороди та Івана Вишенського, без « Енеїди» Івана Котляревського та творів
Тараса Шевченка, без волелюбних віршів Лесі Українки та патріотичних творів Івана Франка?
7 листопада учні 10- их класів
Теребовлянської гімназії - спецшколи – інтернату писали «
Шевченківський диктант» за завданням Тернопільського каналу ТТБ,
присвячений Дню писемності. Результати добрі. Це говорить про те , що наші учні
люблять і шанують рідне слово.
11 листопада на урочистій лінійці
учні IV класу гімназії під керівництвом вчителя української мови та літератури
Туркули Л.В підготували змістовну розповідь про виникнення українського письма.
Звучали виступи ,вірші , показана цікава презентація, приурочена Дню писемності.
У школі розпочався місяць української
писемності : правописні практикуми, конкурси знавців рідної мови, олімпіада з
української мови та літератури.
13 листопада відбулося змагання з
української мови між II і III гімназійним класами « Мовні
ігри патріотів».
Ми сподіваємося, що ніхто не забуде
вислів Кирила, який сказав:
« Душа, що не знає літер, то – мертва
душа !» Перефразовуючи його думку, хочемо побажати всім українцям , щоб вони
ніколи не забували про безцінний скарб – рідну мову: І тільки той , у кого серце
чуле,
Хто знає, береже
минуле,
Хто
вміє шанувать сучасне, -
Лиш той майбутнє вивершить
прекрасне. | 
