25 січня 2019 р. у 7 класі слабозорого відділення вихователями класу Василевською Д.А. та Вербовецькою Л.З. був проведений відкритий виховний захід: усний журнал «Україні – слава нині і повік», присвячений епохальній даті –100-річчю Дня Соборності України.

    Мета заходу: поглибити знання учнів про історію виникнення свята Соборності України, виховувати патріотичні почуття, національну свідомість, людську гідність та повагу до державної атрибутики, формувати активну громадянську позицію.

    Учні перегорнули такі сторінки журналу:

1. Сторінки історії України.

2.Державні національні символи.

3.Народнопоетичні та народні символи.

4.Мій край – моя історія жива.

    Одна з таких сторінок нашого минулого – боротьба українського народу за соборність своїх земель. Учні згадали той вікопомний день –22січня 1919 року, коли на Софійській площі в Києві урочисто було проголошено Акт Злуки УНР та ЗУНР. Розповіли та прочитали вірші про це величне свято. Переглянули короткий відеосюжет  про цю знаменну подію. Учні відзначили, що цей історичний день має продовження і в наш час. Згадали героїв  Крут, героїв Євромайдану,  Небесної Сотні та воїнів АТО – наших земляків, які загинули за волю України. Побачили портрети героїв-земляків та коротко послухали розповідь про їх подвиги.

    Учні та педагоги пом’янули пам’ять Героїв хвилиною мовчання.

З другої сторінки журналу учні  більше дізнались про історичні святині – державні символи: Герб, Гімн, Прапор України. Атрибути незалежної держави  покликані формувати громадянську гідність, патріотичні почуття, впевненість молоді у майбутньому держави.

Ми повинні гордитись своїми символами та шанувати їх – відзначили учні.

З наступної сторінки журналу учні дізнались про улюблені символи українців. Розповіли  цікаві легенди про барвінок, вербу, калину. Також зазначили, що такі символи, як мамина пісня, батьківська хата, бабусина вишиванка, дідусева казка, лелече гніздо, оспівані в піснях, переказах, поезіях, завжди будуть символом віри, добра і надії.

Ось перегорнута остання сторінка журналу, на якій ішлось про долю та героїчне минуле нашого народу, його прагнення, мрії, про мир на нашій землі. Учні згадали 1990 рік. А саме, мрії про волю єднання та незалежність  народ продемонстрував «живим ланцюгом»: Галичина – Київ. Від Заходу до Сходу, взявшись за руки, люди символічно доказали бажання бути єдиною державою.

 В честь  100- річчя Дня Соборності України учні класу, взявшись за руки, теж проявили бажання створити свій маленький «живий ланцюг» єдності, як символ віри в Україну, її щасливе мирне майбутнє.

На завершення усного журналу прочитали Молитву дітей до Всевишнього за добру долю, щастя на ясні, многії літа рідній Україні.