Останній Дзвоник. Хвилююча пора...
Та цьогоріч сумне шкільне подвір'я. 
Не галасує тут весела дітвора, 
Та в серці струменить щаслива Мрія! 

Ми не забудем свій  шкільний поріг
І стежку ту біля ділянки школи. 
Ці спогади для нас, як Оберіг, 
Вони є знакові у нашій Долі! 

Кожен із нас піде в свої Світи, 
Щоб у прекрасних Мріях розвернутись. 
Та в серці завжди житимуть роки, 
Яких ніколи вже не повернути! 

Бо Школа наша завжди світить нам, 
Її тепло залишиться у серці. 
Ми будем заздрити своїм шкільним рокам, 
Де Досвід ми вбирали свій уперше!..
                         Людмила Вербовецька, вихователь НВК