За сприяння керівника волонтерської організації «Схід та Захід єдині назавжди» Василя Конька учні Теребовлянського НВК разом із своїми наставниками Яворською О.Б., Багрій Л.І., Теслюк О.В. та Безверхньою О.Г. із задоволенням відвідали Аккерманську (або Білгород-Дністровську) фортецю, яка є найбільшою збереженою фортецею в Східній Європі. І звичайно ж, серед усіх фортець України вона також займає особливе місце.

Буквально біля підніжжя фортеці лежать руїни давньогрецького міста Тіра. Учні із захопленням ознайомились із історією міста, що описана на розташованій поруч табличці. По суті, це було грецьке місто, засноване ще в VI ст. до н.е. Існувало воно довго і щасливо, поки його в IV ст. н. е. не зруйнували дощенту варвари.

Сама Аккерманська фортеця – це прекрасний зразок середньовічної замкової архітектури. Зараз фортеця являє собою споруду з трьох дворів і цитаделі. Двори розділені стіною і кожен міг оборонятися самостійно. Екскурсовод розповів, що в період військових дій, в першому дворі збиралися жителі навколишніх сіл, а другий служив для розміщення гарнізону. Третій же двір – портовий. Розташований уздовж берега, він служив карантинною зоною для привезених в місто товарів.

Зараз всі основні активності відбуваються в громадському дворі. Тут діти побачили і зразки старовинних гармат, і дитячі майданчики з кафе. І саме тут проводяться фестивалі.

Деякі вежі цього двору використовуються як виставкові галереї або музеї. Так, наприклад, в Дівочій вежі розмістилася невелика виставка картин.

Гарнізонний двір абсолютно порожній. Але саме перейшовши на цю частину фортеці, діти із захопленням піднялися на стіни і насолоджувалися видами моря та міста.

Цитадель – це найбільш укріплена частина фортеці, де розміщувався комендант, скарбниця, а також утримувалися в’язні. На сьогоднішній день, цитадель частково зруйнована. Північно-західна вежа – скарбниця – обвалилася ще в 1889 році. З тих пір море досить сильно підмило береги біля фортеці, тому роботи по її укріпленні ведуться постійно.

На найвищому місці фортеці є залишки турецької мечеті, мінарети, побудовані на руїнах християнського храму в XII-XIII століттях.

Діти і батьки щиро дякують Василю Коньку та усім небайдужим людям за те, що подарували їм можливість гарно провести час та насолодитися такою чудовою екскурсією.